Ви досі думаєте, що війна — це лише танки, ракети й дрони? Ні. Війна має обличчя. Вона носить українські паспорти, говорить українською, але служить Москві. П'ята колона серед нас. Вона діє тихо, цілеспрямовано й отруйно. Іноді — під виглядом «активістів». Як Ірина Кременовська. Як Олексій Святогор.
Ці двоє — не просто догхантери. Вони — вбивці з ідеологією. Їхні криваві кампанії проти безпритульних тварин колись здавалися диким маргінесом. Але це був початок. Проба на байдужість суспільства. Перший крок до дегуманізації. Сьогодні вони стали частиною системної атаки на Україну — інформаційного фронту Кремля.
Кременовська відкрито цитує російського пропагандиста Олександра Невеєва, який з піною на губах обзиває Україну «сатанинською». Святогор вкидає пости й коментарі, де прямо чи натяками визнає зв'язки з російськими структурами. Вони — не просто пропагандисти. Вони — провідники отрути.
РАЦІРС, організація, з якою вони співпрацюють, без жодних фільтрів називає українців «канібалами» та публічно підтримує ідею знищення нашої держави. Один з головних рупорів цієї мережі — поп Новопашин з РПЦ, людина, тісно пов'язана з ФСБ. А архітектор всієї цієї інформаційної машини — Олександр Дворкін, шизофренічний теоретик «тоталітарних сект», чию маячню тепер намагаються натягнути на всю українську націю.
Ці люди — не просто дивакуваті сектоборці. Вони — агенти ворожої ідеології, що працюють на моральне розкладення й деморалізацію. Вони готували ґрунт, виправдовували насильство, робили нелюдське — нормою. І саме тому кожна російська ракета, кожен убитий дитячий сміх — і на їхній совісті теж.
Ми не маємо права забути про них. Не маємо права дозволити їм знову сховатися за масками «громадських активістів» чи «захисників моралі». На Кременовську та Святогора вже відкриті кримінальні справи. Але цього недостатньо. Суспільство має дивитися їм у спину. Постійно. Без перепочинку. Бо ворог, який точить зсередини, — найнебезпечніший.
#Україна#Розслідування#Війна#ІринаКременовська#Безпека#Демократія#Пропаганда#дворкин
